Лексикон львівський: поважно і на жарт
Фіксація особливостей мовлення Львова XX століття — мета цієї праці. Джерелами стали насамперед власні спостереження авторок за словниковим фондом мовців рідного міста, а також художня та мемуарна література авторів-львів'ян. Характерною особливістю книги є не тільки тлумачення багатьох іноді уже призабутих слів, сталих словосполучень, фразеологізмів, прислів'їв та приказок (понад 12 тис. одиниць), а й розлогі цитати, у яких згадано про львівські традиції й звичаї, історичні події, особливості побуту; героями цих міні-оповідок є не тільки вигадані персонажі, а часто й відомі львів'яни.
- я
- ябко
- яблинка
- Яблоновщина
- яблінка
- ябчаник
- ябчанка
- ядачка
- яжиць
- язик
- язикатий
- язьо
- язґіт
- яйко
- яйола
- яйце
- яйці
- як
- яко-тако
- якось
- якстій
- ялинка
- Ялівець
- яма
- яндрус
- яндруска
- яндрух
- янтек
- янтик
- яньцьо
- янівський
- япа
- япко
- японьчик
- япчаник
- япчанка
- ярдачка
- ярецка
- ярецкі
- ярина
- яринний
- яриновий
- ярмарок
- яскиня
- яскулка
- ясний
- ясно
- ясьок
- ясік
- ятка