Словник української мови Грінченка
Словник української мови за редакцією Б.Д. Грінченка являє собою цінну лексикографічну пам'ятку. Цей двомовний — українсько-російський — словник (у своїй основі перекладного типу) має до 68 тисяч реєстрових слів і є першим в українській лексикографії великим зібранням лексичних фондів української мови з перекладом включених до нього слів на російську мову (значно рідше — з тлумаченням значення слова російською мовою) і здебільшого з відповідним українським ілюстративним текстом до кожного з поданих значень слова. В реєстрі словника представлена лексика як літературної мови XIX ст. і фольклору, так і більшості українських діалектів. Словник досить широко подає українську фразеологію, часто з поясненням її походження.
- ґелетка
- ґелетя
- ґелка
- ґелкотати
- ґельґів
- ґелюх
- ґелґати
- ґемзати
- ґензура
- ґер
- ґердан
- ґереґа
- ґерлак
- ґерлянка
- ґерувати
- ґерґавка
- ґерґелиця
- ґерґелі
- ґерґера
- ґерґетати
- ґерґетня
- ґерґецки
- ґерґечник
- ґерґотання
- ґерґотати
- ґецатися
- ґеґавка
- ґеґадзи
- ґеґання
- ґеґати
- ґеґекати
- ґзимс
- ґзитися
- ґзунс
- ґзівка
- ґивт
- ґивтати
- ґивтнути
- ґила
- ґилун
- ґилькотіти
- ґирд
- ґирланка
- ґирлиґа
- ґирувати
- ґирґачка
- ґиґнути
- ґледжити
- ґлей
- ґлейт
- ґлеґ
- ґлеґати
- ґловень
- ґлузи
- ґлузувати
- ґльоґ
- ґльоґати
- ґлюч
- ґля
- ґлямати
- ґляґ
- ґляґанець
- ґляґаний
- ґляґати
- ґляґушки
- ґнипець
- ґнотик
- ґноття
- ґовда
- ґодло
- ґой
- ґолдувати
- ґолка
- ґондзолька
- ґондзоляк
- ґондзоляка
- ґондзолячка
- ґонот
- ґонт
- ґонталь
- ґонтарь
- ґонтина
- ґонтовий
- ґонтя
- ґонтярка
- ґорсет
- ґорґоля
- ґорґолястий
- ґоспода
- ґосподарити
- ґосподарка
- ґосподарський
- ґосподарь
- ґосподарів
- ґосподинин
- ґосподиня
- ґотка
- ґотур
- ґохнути
- ґоґа