Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
Перший свій правописний словник «Український правописний словничок з короткими правилами правопису» Г. Голоскевич видав 1914 року. Це був перший український правописний словник. Згодом цей словник неодноразово перевидавали. На правописній конференції, що відбулася в Харкові 25 травня — 6 червня 1927 року, Голоскевичу доручили доповнити його правописний словник та доопрацювати, згідно з нормами нового «українського правопису». 7-ме видання (1930 р.) правописного словника вийшло в світ вже після арешту автора і мало вже назву «Правописний словник». Більше в радянській Україні словника не перевидавали і в 30-х роках заборонили.
- спросоння
- спроста
- спростити
- спростовання
- спростовувати
- спростування
- спростувати
- спрощений
- спрощення
- спрощувати
- спружина
- спрягати
- спрягти
- спряжити
- спрямований
- спрямованість
- спрямовувати
- спрямування
- спудей
- спуск
- спусковатий
- спустити
- спустошений
- спустошення
- спустошити
- спустошувати
- спустіти
- спуховато
- спів
- співавтор
- співавторство
- співак
- співака
- співання
- співати
- співацький
- співачка
- співаччин
- співвласник
- співвласнпця
- співвідносний
- співвідношення
- співжиття
- співи
- співочий
- співробітник
- співробітникувати
- співробітництво
- співробітниця
- співробітничати
- співучасник
- співучий
- співчувати
- співчуття
- спід
- спідка
- спідниця
- спідній
- спідручний
- спідсподу
- спізнання
- спізнати
- спізнення
- спізнитися
- спізнювання
- спізнюватися
- спікер
- спілий
- спілка
- спілкування
- спілкувати
- спілчанин
- спілчанський
- спільний
- спільник
- спільно
- спільність
- спімнути
- спір
- спіральний
- спіраля
- спіритизм
- спіритист
- спіритуалізм
- спірний
- спіти
- спіткання
- спіткати(ся)
- спіткнутися
- спіх
- спіч
- спішити
- спішний
- спішність
- сп’яна
- сп’янчитися
- сп’янілий
- сп’яніння
- сп’яніти
- срамотній