Словник української мови Грінченка
Словник української мови за редакцією Б.Д. Грінченка являє собою цінну лексикографічну пам'ятку. Цей двомовний — українсько-російський — словник (у своїй основі перекладного типу) має до 68 тисяч реєстрових слів і є першим в українській лексикографії великим зібранням лексичних фондів української мови з перекладом включених до нього слів на російську мову (значно рідше — з тлумаченням значення слова російською мовою) і здебільшого з відповідним українським ілюстративним текстом до кожного з поданих значень слова. В реєстрі словника представлена лексика як літературної мови XIX ст. і фольклору, так і більшості українських діалектів. Словник досить широко подає українську фразеологію, часто з поясненням її походження.
- дзвінний
- дзвінник
- дзвінок
- дзвіночок
- дзеленець
- дзелений
- дзеленка
- дзелень
- дзеленькати
- дзеленькотіти
- дзеленьчати
- дзенгель
- дзендзелик
- дзендзелія
- дзень
- дзенькати
- дзеня
- дзер
- дзера
- дзеренчати
- дзеркало
- дзеркальний
- дзеркальня
- дзеркальце
- дзерно
- дзерівний
- дззз
- дзибнути
- дзиг
- дзиготіти
- дзидзикати
- дзижка
- дзижчати
- дзиз
- дзизкучий
- дзизнути
- дзизчання
- дзизчати
- дзиндзик
- дзиндзикати
- дзиндзоокий
- дзинчати
- дзинґель
- дзирчати
- дзичати
- дзиґ
- дзиґар
- дзиґармістер
- дзиґарний
- дзиґарок
- дзиґарі
- дзиґати(ся)
- дзиґлик
- дзиґликовий
- дзиґличок
- дзиґльований
- дзиґляточко
- дзиґнути
- дзмій
- дзміїв
- дзудзуриха
- дзуски
- дзуґа
- дзьоб
- дзьобавка
- дзьобань
- дзьобенка
- дзьоблинка
- дзьобня
- дзьобро
- дзьопа
- дзьоркач
- дзьоха
- дзюб
- дзюба
- дзюбак
- дзюбаненький
- дзюбанець
- дзюбань
- дзюбастий
- дзюбати
- дзюбатий
- дзюбик
- дзюбка
- дзюбнути
- дзюбок
- дзюбун
- дзюндзя
- дзюр
- дзюра
- дзюрити
- дзюркнути
- дзюрком
- дзюркотливий
- дзюркотонька
- дзюркотіти
- дзюрочка
- дзюрчання
- дзюрчати
- дзяб