Словник української мови Грінченка
Словник української мови за редакцією Б.Д. Грінченка являє собою цінну лексикографічну пам'ятку. Цей двомовний — українсько-російський — словник (у своїй основі перекладного типу) має до 68 тисяч реєстрових слів і є першим в українській лексикографії великим зібранням лексичних фондів української мови з перекладом включених до нього слів на російську мову (значно рідше — з тлумаченням значення слова російською мовою) і здебільшого з відповідним українським ілюстративним текстом до кожного з поданих значень слова. В реєстрі словника представлена лексика як літературної мови XIX ст. і фольклору, так і більшості українських діалектів. Словник досить широко подає українську фразеологію, часто з поясненням її походження.
- ковтонути
- ковтрушковий
- ковтун
- ковть
- ковтьоба
- ковтюх
- ковтях
- ковчег
- ковінька
- когут
- когутик
- когутище
- когутячий
- когутій
- кодаш
- кодкати
- кодкодати
- кодло
- кодловатий
- кодола
- кодря
- кодій
- кодільничий
- кожа
- кожан
- кожанець
- кожанок
- кождий
- кождісенький
- кожен
- кожнярь
- кожнісінький
- кожом'яка
- кожом'яківна
- кожом'яцтво
- кожом'яцький
- кожух
- кожухарь
- кожушаний
- кожушанка
- кожушаночка
- кожушина
- кожушище
- кожушка
- кожушно
- кожушок
- коза
- козак
- козакин
- козакоман
- козакування
- козакувати
- козакуватий
- козаків
- козарлюга
- козарня
- козарь
- козарька
- козацтво
- козацький
- козача
- козаченько
- козачизна
- козачий
- козачина
- козачище
- козачка
- козачок
- козаччина
- козгирь
- козел
- козелець
- козелок
- козельок
- козенятко
- козинець
- козиний
- козинячий
- козирити
- козиритися
- козирь
- козирька
- козирьочок
- козиряти
- козиця
- козлик
- козлина
- козлиний
- козловий
- козлонегий
- козлуватий
- козля
- козлячий
- козонька
- козоріз
- козубенька
- козубець
- козубка
- козубня
- козулька