Словник української мови Грінченка
Словник української мови за редакцією Б.Д. Грінченка являє собою цінну лексикографічну пам'ятку. Цей двомовний — українсько-російський — словник (у своїй основі перекладного типу) має до 68 тисяч реєстрових слів і є першим в українській лексикографії великим зібранням лексичних фондів української мови з перекладом включених до нього слів на російську мову (значно рідше — з тлумаченням значення слова російською мовою) і здебільшого з відповідним українським ілюстративним текстом до кожного з поданих значень слова. В реєстрі словника представлена лексика як літературної мови XIX ст. і фольклору, так і більшості українських діалектів. Словник досить широко подає українську фразеологію, часто з поясненням її походження.
- добути
- добутися
- добутний
- добуток
- добуття
- добігати
- добігатися
- добігти
- добігтися
- добіддя
- добідній
- добілити
- добілитися
- добіляти
- добір
- добірання
- добірний
- дов'язати
- дов'язувати
- довада
- довадити
- довадний
- довадно
- доважити
- доважок
- доважувати
- довалити
- довалитися
- довалювати
- доварити
- доваритися
- доварювати
- довба
- довбало
- довбальна
- довбання
- довбати
- довбатися
- довбач
- довбенька
- довбешка
- довбиш
- довбишка
- довбня
- довбняк
- довбом
- довбти
- довбтися
- довбун
- довбіння
- довг
- довгавий
- довгаль
- довганастий
- довгань
- довганя
- довгастенький
- довгасто
- довгелезний
- довгелючий
- довгеля
- довгенний
- довгенький
- довгенько
- довгобразий
- довгов'язий
- довговатий
- довгововний
- довговолосий
- довговусий
- довговік
- довговічно
- довговішний
- довговіїй
- довгогривець
- довгогривий
- довгоклюгий
- довголітній
- довголіття
- довгомудик
- довгомудиків
- довгомудів
- довгоногий
- довгоносенький
- довгоносик
- довгоніг
- довгоп'ятий
- довгополий
- довгота
- довготелесий
- довготелесість
- довгоусий
- довгоух
- довгохвостий
- довгохвостя
- довгочхун
- довгошерстий
- довгоший
- довгошийка
- довгошиїй