Словник української мови Грінченка
Словник української мови за редакцією Б.Д. Грінченка являє собою цінну лексикографічну пам'ятку. Цей двомовний — українсько-російський — словник (у своїй основі перекладного типу) має до 68 тисяч реєстрових слів і є першим в українській лексикографії великим зібранням лексичних фондів української мови з перекладом включених до нього слів на російську мову (значно рідше — з тлумаченням значення слова російською мовою) і здебільшого з відповідним українським ілюстративним текстом до кожного з поданих значень слова. В реєстрі словника представлена лексика як літературної мови XIX ст. і фольклору, так і більшості українських діалектів. Словник досить широко подає українську фразеологію, часто з поясненням її походження.
- кирпатенький
- кирпич
- кирпичинка
- кирполої
- кирпонька
- кирр
- киршава
- кис
- киса
- киселик
- киселиця
- киселичник
- кисет
- кисетина
- кисирь
- кисленький
- кислиця
- кисличка
- кисличчя
- кислище
- кисло
- кислоокий
- кислота
- кислощі
- кисляк
- кислість
- киснути
- кисти
- кисіль
- кит
- кита
- Китай
- китайка
- китайський
- китайча
- китайчаний
- китаєвий
- китаєчка
- китвиця
- китель
- китити
- китичка
- китичний
- китки
- китчастий
- китюх
- китяг
- ких
- кихкати
- кициня
- кицка
- киць
- кицька
- кицюня
- кицяти
- киці-баба
- кичка
- кичматися
- кичувати
- кичірка
- киш
- кишенька
- кишеня
- кишечка
- кишечна
- кишкати
- кишкатий
- кишковий
- кишкун
- кишло
- кишнути
- кишіти
- киюра
- кияк
- кияка
- киянець
- киянин
- кияночка
- киянський
- кияра
- киях
- кияхуватий
- кияшок
- Київ
- київський
- кла
- клад
- кладка
- кладня
- кладовисько
- кладовище
- кладочка
- кладь
- кладіжка
- кладій
- кладільничок
- клак
- кламцати
- кландати
- кланцати