Словник української мови Грінченка
Словник української мови за редакцією Б.Д. Грінченка являє собою цінну лексикографічну пам'ятку. Цей двомовний — українсько-російський — словник (у своїй основі перекладного типу) має до 68 тисяч реєстрових слів і є першим в українській лексикографії великим зібранням лексичних фондів української мови з перекладом включених до нього слів на російську мову (значно рідше — з тлумаченням значення слова російською мовою) і здебільшого з відповідним українським ілюстративним текстом до кожного з поданих значень слова. В реєстрі словника представлена лексика як літературної мови XIX ст. і фольклору, так і більшості українських діалектів. Словник досить широко подає українську фразеологію, часто з поясненням її походження.
- козуля
- козуня
- козуря
- козухна
- козьодрист
- козя
- козяка
- козячий
- козій
- кой
- койлити
- кокати
- кокин
- кокиня
- кокиняк
- коко
- кокоруддя
- кокорудка
- кокосом
- кокот
- кокотень
- кокотіти
- кокош
- кокошитися
- кокошка
- кокошний
- кокоші
- кокус
- кокіль
- кокірчики
- кола
- колабатина
- колак
- колат
- колатати
- колачик
- колачини
- колачиння
- колдра
- колейка
- колесниця
- колесня
- колесонько
- колесувати
- колечко
- колешня
- коли
- колибочка
- коливання
- коливати
- коливатися
- коливо
- коливорот
- колисанойка
- колисати
- колисатися
- колисочка
- колись
- колихалочка
- колихання
- колихати
- колихатися
- колишній
- колишнійсь
- коло
- колобатина
- колобок
- колобродити
- коловатень
- коловатиця
- коловатниця
- коловатній
- коловертень
- коловерть
- коловий
- коловодник
- коловоріт
- колода
- колодачик
- колоддя
- колодитися
- колодиця
- колодка
- колодник
- колодовбина
- колодочка
- колодрочка
- колодюх
- колодязний
- колодязь
- колодяччя
- колодій
- колокіл
- колокілок
- колокільце
- коломазник
- коломазь
- коломийка
- коломийський
- Коломия