Лексикон львівський: поважно і на жарт
Фіксація особливостей мовлення Львова XX століття — мета цієї праці. Джерелами стали насамперед власні спостереження авторок за словниковим фондом мовців рідного міста, а також художня та мемуарна література авторів-львів'ян. Характерною особливістю книги є не тільки тлумачення багатьох іноді уже призабутих слів, сталих словосполучень, фразеологізмів, прислів'їв та приказок (понад 12 тис. одиниць), а й розлогі цитати, у яких згадано про львівські традиції й звичаї, історичні події, особливості побуту; героями цих міні-оповідок є не тільки вигадані персонажі, а часто й відомі львів'яни.
- кучкувати
- кучно
- кушер
- кушерний
- кушка
- кцюк
- кшивий
- кєди
- кєдись-не-кєдись
- кєпеле
- кєс
- кєцка
- кібелик
- кібель
- кіблювати
- кібіц
- кібіцувати
- ківати
- ківнути
- кізла
- кікати
- кіко
- кікс
- кіксувати
- кікувати
- кіл
- кілавець
- кілавий
- кіли
- кілок
- кількакратно
- кілько
- кількоро
- кільо
- кілішувати
- кіма
- кімарити
- кімати
- кіми
- кімка
- кімоно
- кімувати
- кіналь
- кіндер
- кіндер-баль
- кіндерскій
- кіндзюравий
- кіндрак
- кіндрус
- кінець