Словник української мови Грінченка
Словник української мови за редакцією Б.Д. Грінченка являє собою цінну лексикографічну пам'ятку. Цей двомовний — українсько-російський — словник (у своїй основі перекладного типу) має до 68 тисяч реєстрових слів і є першим в українській лексикографії великим зібранням лексичних фондів української мови з перекладом включених до нього слів на російську мову (значно рідше — з тлумаченням значення слова російською мовою) і здебільшого з відповідним українським ілюстративним текстом до кожного з поданих значень слова. В реєстрі словника представлена лексика як літературної мови XIX ст. і фольклору, так і більшості українських діалектів. Словник досить широко подає українську фразеологію, часто з поясненням її походження.
- дівати
- діваха
- дівенна
- дівер
- діверка
- діверко
- діверів
- дівин-вечір
- дівина
- дівиця
- дівич-вечір
- дівич-вечіровий
- дівище
- дівка
- дівнян
- дівойник
- дівока
- дівонька
- дівоснуб
- дівоснубний
- дівота
- дівоха
- дівоцтво
- дівоцький
- дівочий
- дівочити
- дівочка
- дівошлюб
- дівощина
- дівуваннячко
- дівувати
- дівуля
- дівунка
- дівуся
- дівуха
- дівця
- дівчатко
- дівчачий
- дівчиненька
- дівчинин
- дівчинка
- дівчище
- дівчур
- дігнати
- діготь
- дігтяний
- дігтяр
- дігтяренко
- дігтярка
- дігтярня
- дігтярство
- дігтярувати
- дігтярчук
- дігтярівна
- дідизна
- дідизний
- дідик
- дідинець
- дідич
- дідичка
- дідичний
- дідичок
- дідище
- дідко
- дідо
- дідова
- дідовин
- дідовник
- дідовід
- дідок
- дідонько
- дідочок
- дідувати
- дідуган
- дідунечко
- дідуньо
- дідусик
- дідусь
- дідусів
- дідух
- дідчий
- дідько
- дідів
- дідівський
- дідівщина
- діж
- діжа
- діждати
- діжечка
- діжистий
- діжка
- діжковий
- діжкуватий
- діжма
- діжниця
- діжун
- діжчина
- дізнати
- дізнатися
- дізріти