Словник української мови Грінченка
Словник української мови за редакцією Б.Д. Грінченка являє собою цінну лексикографічну пам'ятку. Цей двомовний — українсько-російський — словник (у своїй основі перекладного типу) має до 68 тисяч реєстрових слів і є першим в українській лексикографії великим зібранням лексичних фондів української мови з перекладом включених до нього слів на російську мову (значно рідше — з тлумаченням значення слова російською мовою) і здебільшого з відповідним українським ілюстративним текстом до кожного з поданих значень слова. В реєстрі словника представлена лексика як літературної мови XIX ст. і фольклору, так і більшості українських діалектів. Словник досить широко подає українську фразеологію, часто з поясненням її походження.
- гурман
- гурманка
- гурманом
- гурмом
- гурочковий
- гурочок
- гуррикан
- гурт
- гуртобранець
- гуртовий
- гурток
- гуртом
- гуртоправ
- гуртоправця
- гуртувати
- гуртівник
- гурчання
- гурчати
- гусак
- гусаковий
- гусарик
- гусарин
- гусарка
- гусарський
- гусарь
- гусачок
- гусаш
- гусевки
- гусевниця
- гусельниця
- гусельня
- гусениця
- гусень
- гусенятко
- гуси
- гусимець
- гусинець
- гуска
- гусла
- гуслянка
- гусляр
- гусляти
- гусник
- гуснути
- гусовки
- гусонька
- гусочка
- густвина
- густенький
- густенько
- густи
- густина
- густирька
- густити
- густоволосий
- густолистий
- густрик
- густість
- густішати
- гусь
- гусю
- гуся
- гуся-на
- гусяр
- гусята
- гусятина
- гусятник
- гусятниця
- гусячий
- гусячка
- гусівки
- гусій
- гусір
- гута
- гутище
- гутник
- гуторити
- гутю
- гутіння
- гутір
- гутірка
- гутіти
- гухналь
- гуц-гуці
- гуцати
- гуцул
- гуцулка
- гуцулок
- гуцульський
- гуцульщина
- гуцуляк
- гуцулія
- гуць
- гуцьок
- гуцюцю
- гуч
- гучати
- гучжа
- гучливий
- гучний