Словник української мови Грінченка
Словник української мови за редакцією Б.Д. Грінченка являє собою цінну лексикографічну пам'ятку. Цей двомовний — українсько-російський — словник (у своїй основі перекладного типу) має до 68 тисяч реєстрових слів і є першим в українській лексикографії великим зібранням лексичних фондів української мови з перекладом включених до нього слів на російську мову (значно рідше — з тлумаченням значення слова російською мовою) і здебільшого з відповідним українським ілюстративним текстом до кожного з поданих значень слова. В реєстрі словника представлена лексика як літературної мови XIX ст. і фольклору, так і більшості українських діалектів. Словник досить широко подає українську фразеологію, часто з поясненням її походження.
- дзябканистий
- дзябра
- дзяв
- дзявкало
- дзявкання
- дзявкати
- дзявкотіти
- дзявкун
- дзяволити
- дзяма
- дзєкало
- дзєкання
- дзєкнути
- дзєма
- дзіндзора
- дзіндзівер
- дзіґерай
- ди
- диб
- диба
- дибання
- дибати
- диби
- дибитися
- дибиці
- дибка
- дибки
- дибом
- дибошки
- дибу
- дибуль
- дибуляти
- дибулі
- дибусі
- дибці
- див
- диван
- дивація
- дивдерев
- дивдерево
- дивенний
- дивень
- дивидло
- дивизія
- дивий
- дивинка
- дивити
- дивитися
- дивка
- дивненький
- дивненько
- дивниця
- диво
- дивовижа
- дивовижний
- дивовизія
- дивовисько
- дивоглядний
- дивоглядь
- дивосил
- дивота
- дивуваннячко
- дивувати
- дивуватися
- дивце
- дик
- дикарь
- дикий
- диковина
- диковинний
- диктувати
- диктура
- дикція
- дикість
- диль
- дилювати
- дим
- дима
- диман
- димановий
- димаричок
- димарний
- димарь
- димати
- диминиці
- димитися
- димка
- димкарь
- димковий
- димна
- димний
- димник
- димничка
- димно
- димоватий
- димовий
- димовище
- димочок
- димтянка
- димувати