Словник української мови у 20 томах
Двадцятитомовий «Словник української мови» успадкував форму попереднього одинадцятитомового академічного «Словника української мови» (1970—1980). Отже для кожного з наведених у словнику значень вказується принаймні одна «ілюстрація» або приклад слововживання з художньої, наукової, науково-популярної чи навчальної літератури, а також журналів, газет, Інтернету і мови реклами.
На відміну від одинадцятитомового словника до списку цитованих авторів було включено майже 200 нових імен, які повністю або частково замовчувалися у радянські часи (наприклад, Емма Андієвська, Богдан-Ігор Антонич, Василь Барка, Борис Грінченко, Іван Дзюба, Майк Йогансен, Ліна Костенко, Євген Маланюк, Тарас Мельничук, Іван Огієнко, Валер'ян Підмогильний, Улас Самчук, Василь Стус та інші) чи утвердилися в українській літературі вже після завершення видання одинадцятитомового словника (Юрій Андрухович, Юрій Винничук, Сергій Жадан, Оксана Забужко, Марія Матіос, Юрко Покальчук, Василь Шкляр та інші).
- рутинний
- рутинність
- рутити
- руткові
- руткіт
- рутовий
- рутонька
- руточка
- рутули
- рутяний
- руфія
- рух
- рухавка
- рухальний
- руханина
- руханка
- руханковий
- рухання
- рухати
- рухатися
- рухливий
- рухливо
- рухливість
- рухлий
- рухлявий
- рухляк
- рухнути
- рухнутися
- руховий
- рухомий
- рухомогруді
- рухомість
- рухівець
- руця
- руч
- руча
- ручай
- ручайка
- ручайок
- ручата
- ручатися
- ручаєвий
- ручаєць
- рученька
- рученя
- рученята
- рученятка
- рученятко
- ручечка
- ручий
- ручисько
- ручитель
- ручити
- ручитися
- ручиця
- ручище
- ручка
- ручкання
- ручкатися
- ручний
- ручник
- рушання
- рушати
- рушатися
- рушений
- рушення
- рушити
- рушитися
- рушний
- рушник
- рушниковий
- рушникосушник
- рушниця
- рушничка
- рушничний
- рушничник
- рушничок
- рушно
- руштовання
- рушій
- рушійний
- руївничий
- руївничість
- руїна
- руїнний
- руїнник
- руїнництво
- руїнницький
- руїнниця
- рф
- рюкзак
- рюкзак-кенгуру
- рюма
- рюмати
- рюми
- рюмса
- рюмсання
- рюмсати
- рюмси
- рюш