Словник поетичної мови Василя Стуса
Словник подає лексичне значення тих слів у ліричних творах Василя Стуса, які можуть викликати сумнів щодо їхнього розуміння або тлумачення. Кожна словникова стаття має вказівку на належність слова до певного шару лексики, його походження, граматичні форми та граматичну характеристику. Всі слова реєстру супроводжуються ілюстративними матеріалами та відсиланням до першоджерела. Словник призначений для учнів, учителів, студентів-філологів, викладачів вищих навчальних закладів, усіх тих, хто цікавиться питаннями філології взагалі й українського художнього слова зокрема.
- Саваоф
- самобіль
- самовивищення
- самовигоряння
- самовижидання
- самоволя
- самовороття
- самовоскресіння
- самовтеча
- самовтрата
- самовтрачений
- самогамування-самовдоволення
- самодар
- самодарування
- самодовіра
- самодокір
- самодонищення
- самодосада
- самодоходження
- самозаборона
- самозагасання
- самозатемнення
- самозникання
- самознищувати
- самозрада
- самокружеляння
- самонаближення
- самонародження
- самонаростати
- самонарікання
- самонищитель
- самообмеження
- самоозирання
- самоокрадення
- самоокупація
- самоосліплий
- самоофіра
- самопалання
- самопереростання
- самоповертання
- самопогиба
- самоподовжений
- самоподовження
- самоподолання
- самопоминання
- самопомножений
- самопостання
- самопочезання
- самоприпинення
- самопроминання
- самопротистояння
- самопрочування
- самопідтверджувати
- саморозсвітання
- саморозтрата
- саморозщеплення
- самосвіт
- самосебезмертвілий
- самосмерть
- самособоюнаповнення
- самосон
- самоспалення
- самострата
- самострумування
- самострумувати
- самостріл
- самотерзання
- самотинний
- самотороси
- самоуникання
- самоупокоєння
- самоутрата
- самоутрачений
- самум
- Сварог
- свидина
- святовит
- свінути
- світанний
- світи-галаї
- свічадо
- себекрай
- семигори
- Семіраміда
- серпокрилець
- серцеокий
- сиваш
- синкліт
- сирени
- скалка
- скиміти
- скрайній
- скрити
- скруха
- сланець
- слова-зажури
- слово-біль
- словобрухт
- словотеча
- слуп